ага... так і є... у понеділок прийде Літо...
але Весна була чарівна, невимушена, зваблива, щодня інакша, яскрава, самобутня, відверта, з новими ароматами, кольорами... зелені було донесхочу і зелень міняла забарвлення кожну мить
ночі минали так швидко, що не встигалося заплющити очі... дні тривали, здавалися, довго, бо дочекатися зустрічей було несила...
Весна принесла усвідомлення себе, єднання, цілісність та відтинання старих споминів... переживань та емоцій...
сьогодні я сама, моє життя, минуле і майбудтнє сприймається простіше і змістовніше... це все не просто часові виміри, це усвідомлення себе у них...
я полюбила мить, я зробила спробу себе розуміти, я захотіла чути і розуміти інших... поки тільки захотіла, але ще не навчилася... як дитя роблю перші кроки до свого внутрішнього світу... до своєї глибини...
весна прощається зі мною... чарівник Травень вже передає свої володіння майстрові Червню... таке відчуття, що моє минуле за цю весну пролетіло так швидко, як у казці про 12 Місяців... усвідомлення мого життя і мене у ньому...
я дякую тобі, Весно...
мені було добре в тобі...
