біль був настільки сильний, що вона не відчувала ані ніг, ані рук...
таблетка аспірину не допомогла. вона закинула в себе ще якусь зелену пігулку і лягла на ліжко... лягла і змусила себе зануритися всередину себе... спочатку всередину голови - там було чорно, потім всередину серця - там почала проявлятися зелень...
вона спробувала викликати в своїй уяві його образ... спершу він був нечіткий, розмитий... потім вона побачила ситуацію, коли вони востаннє бачилися... він напівлежачи на диванчику, вона - на великому ліжку схрестивши ноги... його ноги лежать також на її ліжку і вона їх обіймає, при цьому розповідаючи щось...
потім вони вже в запалі цілуються і скидають одне з одного одяг...
далі...
вони сидять на підлозі в колибі та намагаються дивитися кіно.... раптово для неї він поцілував її... потім вдруге... поцілунки здалися такими терпко-солодкими, що вона не змогла не відповісти... поцілунки вабили і розпалювали її. вона незчулася, як стояла роздягнута посеред кімнати і вся тремтіла від бажання цілувати його ще і ще... від бажання відчути його усього... повністю і глибоко...
далі вона почала згадувати усі свої відчуття, коли її хто-небудь цілував...
поцілунки були різні: міцні, глибокі, шалені, палкі, нестримні, ніжні, холодні, впевнені… непевні…
емоцій деяких вона навіть не змогла згадати
вона точно пам'ятала, як цілувався він (10 років тому і зараз). тоді невпевнено, по-юнацьки ніжно, тепер жагуче і звабливо
вона пригадала свої відчуття, коли до неї вперше доторкнулися чоловічі руки - вона просто танула і стікала крізь них
вона пригадала, коли її вперше поцілували... о! вона це дуже добре пам'ятає...
далі вона шукала у собі відчуття не тільки від поцілунків, а взагалі, від її стосунків з чоловіками...
що вона відчувала, як вона реагувала... з ким вона була... що почувала до них...
біль стихав, але почала з'являтися слабкість у тілі та внутрішній холод...
біль рівно на півголови... біль, який приніс страждання та насолоду від поцілунків...
потім вона захотіла про усе це написати... і, о диво! як тільки останні рядки буди закінчені - біль минув!!!...
