Спочатку я боялася, що цей стан віщує погане. Я не вміла з ним боротися. Я просто сиділа, стиснувши кулаки і прислухаючись до цього стану всередині у мені.
Потім мені хтось сказав, що цей стан не обов’язково несе негатив. Головне – навчитися скерувати його у тому напрямку, який потрібен. Я повірила. Та й справді, після моїх відвідин Львова – я мала тільки чудові спогади, купу емоцій, а мандраж у животі навіть не згадувався.
Але наступна поїздка – і все повторюється знову.
Зараз я маю ось такий стан – стан мандражу у животі... Має відбутися щось важливе, щось необхідне, щось таке, що змінить мене і моє життя. Зараз я вирішу, куди саме націлити цю енергію і у мене все вдасться. Зміни відбудуться. Зміни, про які я давно мріяла, але до яких все ніяк не доходили дії. Тепер я вирішила діяти. І цей стан виник саме тому, що мені він потрібен. Саме він віщує, що я на правильному шляху. Я почала рух і, врешті-решт, дістануся кінцевого пункту.
Давненько я не їздила до Львова... Може пора?
