мовчати

настрій мовчати... стиха слухати... відчувати і ставати майже непомітною...
сильною в своєму спокої... стриманні та смиренні...
хочеться безмовності... або віршів, покладених на музику...
преливів... що стікають в глибину... в мене...
поривань угору та шалених спадів додолу...
хочеться здобути силу в тиші...
в тихій усмішці... в згоді...
в тому, що непомітне...
нікому раніше...
навіть мені

хвилини

хвилини хвилями в обличчя
своїми ... кличуть
і тихо чайками кричать
а я мовчу, я берег-камінь
і хтось торкається руками
мого нагрітого плеча

у моїй пам'яті є безліч уривків віршів, пісень, фраз... якось пригадую, ми сиділи у березні на дачі одного мого доброго друга і розмовляли... і на кожну сказану ними фразу у мене виринав якийсь образ з віршів чи пісень...

щойно я відкрила блог, щоб виплюснути сюди емоції свого дня і... знову на думці вірш... з крапками замість слів... не пригадаю, що там має бути...

я хотіла писати про хвилі, про мій хвилястий настрій... про те, що я вчора була сумна... я була незрозуміло сумна... я просто була в своєму сумі... і я не хотіла, щоб туди хтось пхався... мені достатньо було теплих обіймів і розуміння...

так мало мені треба, щоб сьогодні я знову була усміхнена і прагла звершень...

я справді відчуваю, що життя дає мені все, про що я попрошу... я навіть не докладаю якихось надзусиль... головне - конкретика бажань ;)

а конкретно мислити - виявляється важко...

спробуйте чітко сформулювати своє бажання і протягом 10 днів про нього думати по 5 хвилин... чи легко контролювати мозок, чи легко втримати одну думку 300 секунд?

хвилина за хвилиною спливає... кожен з нас може відкласти роботу над собою до завтра, але тим самим ми відтягуємо результат... і, чим далі, тим важче буде прокидатися о 6й... лягати о 24й... і почуватися при цьому активними...

поспішати і розпилятися на купу справ... і не досягти жодного результату... не зробити нічого вартісного... тільки буря в склянці... тільки слова...

так і проходять хвилини...

усміхніться. заплющіть очі. уявіть себе за рік. хто ви? які ви? з ким ви?

побачили? запам'ятайте і тепер вловлюйте усе, що дає всесвіт... бо він веде вас до вас самих, але через рік...

15 вересня 2010!!! я сподіваюся, ми зустрінемося!!!

минув тиждень...

і день мине, і два, і вік...
чий сон я загубила
хто був той дивний чоловік,
якого я любила...

цей вірш винирнув з-під свідомості. я точно знаю, що у мене цей вірш уже був чи то епіграфом до посту, чи просто настроєм дня...

мої дні такі різні, такі не схожі між собою, такі настроєві, такі емоційні, такі людяні... вони мої, ці дні...

з ніжністю, сумом, гумором, надією, світлом, спалахами, віршованими строфами, дружбою, зустрічами...

ця осінь настільки тепла, настільки відверта і справжня... вона повна барв, людей, розмов, дзвінків, подій, настроїв... вона повна, насичена і рідна...

я пригадую, що три роки тому я була на останньому місяці вагітності... я чекала своє маля... і я вже його любила, навіть не бачивши...

напевно наше життя також дуже схоже на дитину... ми плекаємо його, малюємо в уяві, ми ставимося до нього з ніжністю і надією... навіть не знаючи, а яке воно буде...

три роки тому... я навіть не пригадаю, що я в цей день робила... напевно рахувала дні до народження, відвідувала лікарів, робила останні приготування... відчувала стукіт ногою і рухи в мені...

це відчуття когось всередині - неймовірне... воно ні на що не схоже... воно єдине і таке дороге...

осінь 2006 була також на диво теплою... вона була такою теплою, що я не пригадую ще таких теплих вересневих днів... ці дні чекання дива я відчуваю і зараз... ні-ні... я не ношу в собі інше життія але я відчуваю, що диво уже поруч, воно визріває і має скоро розцвісти...

я відчуваю його аромат і настрій... я перебуваю в диві... я живу ним...

життя - це диво

100

коли відкривала блог для нового посту, навіть не знала, про що писатиму... чи про те, що після заплаканої ночі і усміхненого ранку, прийшов сонячний день... чи про те, що чітке планування таки допомагає зосередитися на роботі й вчасно робити справи... чи про те, що керування власними думками спрощують ставлення до життя... чи про те, що завтра п'ятниця... і два тижні роботи за двох - минули...

але чомусь з'явилася цтфра 100

які асоціації?

100 повідомлень на початок осені
100 років життя - мінімум
100 мій синулька вже може скласти цю цифру і назвати її
100 тисяч готівки щомісяця
100 кроків на зустріч людям
100 найвидатніших особистостей
100 градусів за Цельсієм - точка кипіння
100 відсотків успіху

а які асоціації у вас з цією цифрою?