хвилини хвилями в обличчя
своїми ... кличуть
і тихо чайками кричать
а я мовчу, я берег-камінь
і хтось торкається руками
мого нагрітого плеча
у моїй пам'яті є безліч уривків віршів, пісень, фраз... якось пригадую, ми сиділи у березні на дачі одного мого доброго друга і розмовляли... і на кожну сказану ними фразу у мене виринав якийсь образ з віршів чи пісень...
щойно я відкрила блог, щоб виплюснути сюди емоції свого дня і... знову на думці вірш... з крапками замість слів... не пригадаю, що там має бути...
я хотіла писати про хвилі, про мій хвилястий настрій... про те, що я вчора була сумна... я була незрозуміло сумна... я просто була в своєму сумі... і я не хотіла, щоб туди хтось пхався... мені достатньо було теплих обіймів і розуміння...
так мало мені треба, щоб сьогодні я знову була усміхнена і прагла звершень...
я справді відчуваю, що життя дає мені все, про що я попрошу... я навіть не докладаю якихось надзусиль... головне - конкретика бажань ;)
а конкретно мислити - виявляється важко...
спробуйте чітко сформулювати своє бажання і протягом 10 днів про нього думати по 5 хвилин... чи легко контролювати мозок, чи легко втримати одну думку 300 секунд?
хвилина за хвилиною спливає... кожен з нас може відкласти роботу над собою до завтра, але тим самим ми відтягуємо результат... і, чим далі, тим важче буде прокидатися о 6й... лягати о 24й... і почуватися при цьому активними...
поспішати і розпилятися на купу справ... і не досягти жодного результату... не зробити нічого вартісного... тільки буря в склянці... тільки слова...
так і проходять хвилини...
усміхніться. заплющіть очі. уявіть себе за рік. хто ви? які ви? з ким ви?
побачили? запам'ятайте і тепер вловлюйте усе, що дає всесвіт... бо він веде вас до вас самих, але через рік...
15 вересня 2010!!! я сподіваюся, ми зустрінемося!!!
