люблю дощ... коли краплі - такі великі, такі, спочатку, поодинокі летять звідкись згори прямісінько на тебе... люблю, коли вдається між цих величезних крапель залишитися сухою ;)
обожнюю, коли дощ починає йти швидше і швидше, і, спочатку з'являються сліди на одязі, відчуття чогось мокрого на обличчі, голих руках... коли краплини перетворюються у потоки води, що стікають по волоссю... коли з кожною секундою починаєш намокати і, врешті, стаєш як хлющ... стаєш мокрою вщерть...
дощ піднімає настрій і створює відчуття чистоти, і початку чогось нового... дощ разом з громом виглядає потужніше, а коли крізь небо прориваються відблиски блискавки - навіть стає лячно... тоді хочеться заховатися кудись... лягти на підлогу і бути в темноті цього дощового дійства...
дощ - це сила! дощ - створює певне єднання людини з природою! дощ - допомагає відчути щось давно не відчуване чи забуте...
люблю дощ... люблю воду... люблю мокнути... люблю знімати з себе мокрий одяг... люблю одягати суху сорочку і теплі шкарпетки... люблю пити гарячий чай... люблю грітися біля вогню... люблю грітися в обіймах...
і все це - дощ...
