"Чудес ніколи не буває забагато"
Юлія Чемерис
"Ще є запах теплого асфальту, ще є легкий запах фруктів
і все схоже на серпень, але вже відчувається ностальгія"
Євген Лазарчук
як часто ми вдихаємо в себе світ... як часто відчуваємо його пряні, терпкі, солодкаві, гіркі, холоднуваті запахи...
як пахне зима? і її кожен місяць зокрема... а як ми уявляємо її місяці у барвах?
чим вирізняється літо? що таке незвичне, окрім його чекання є у його днях і ночах?
а звідки беруться осінні дощі та теплі дні жовтня? чим пахнуть осінні вечори?
хіба що весна найвиразніша у цьому... бо ми прокидаємося разом із нею і хоч тоді дихаємо на повні груди... усміхаючись собі й радіючи перехожим...
сьогодні я прожила 2011 рік - усі його місяці в різному порядку... спочатку жовтень, потім грудень, потім січень, далі листопад, квітень, березень, лютий, липень, травень, серпень, червень, вересень...
цілий рік, частина якого ще попереду... але цей запах полину та суниці у липні... такий терпкий-гіркий-солодкий... кориця і апельсин у грудні... мороз і легка свіжість у січні...
чомусь я дуже тонко відчувала, що цей день - він просто поверне мене до писання... бо я давно цього не робила... шукала натхнення, враження, причину...
чінзано в обід... різке бажання купити нову сукню та одягнути підбори... посмакувати каву з кардамоном...
і... відчути всі аромати кожного місяця року...
ImageInSide
роботи Юлії Чемерис - легкі, світлі, справжні...
парфуми Євгена Лазарчука - живі, пронизливі, емоційні...
я ще досі загублена у часі й просторі... сиджу вдихаю аромати, які взяла з собою, попередньо підписавши, щоб раптом не переплутати...
квітень пахне молодою зеленню, деревами і мокрою після зими корою...
я у фіалковій сукні...
нова зачіска...
вечір пахне вітром, петрушкою та знову кавою...
майже 4 ранку... надемоції... надвідуття.. наджиття... але як добре, що все справжнє....
